Стройка

Новости строительства и недвижимости

Как крепкая гривна и жадность сделали украинскую еду дороже, чем в Европе
Як міцна гривня і жадібність зробили українську їжу дорожче, ніж у Європі

Якщо в минулому році ціни на їжу в наших магазинах зрівнялися з європейськими, то в цьому — вже перевищили їх по багатьом позиціям…

В Україні знову цінники підскочили на їжу. За даними Держстату, в жовтні продукти харчування, порівняно з вереснем, подорожчали майже на 1%, а якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року — на 8,8%.

Про це йдеться в сьогоднішній статті видання «Країна».

Офіційних даних за листопад поки немає. Але, експерти вже підрахували, що, наприклад, молочна продукція, порівняно з жовтнем, зросла в ціні ще на 1,6%, м’ясні вироби — на 0,6%, яйця — на 0,7%, хліб — на 2,3% і т. д.

Тобто, зростання цін триває. А в грудні у неї додасться ще й «святкова націнка» — напередодні новорічних свят продавці традиційно збільшують прайси ще, як мінімум, на 10%.

І це при тому, що курс долара, яких у нас звикли пояснювати подорожчання продуктів, не тільки не зростає, але й рекордно впав. Національна валюта, в порівнянні з листопадом минулого року, збільшилась більше ніж на 4 гривні.

Якщо перерахувати ціни на їжу в наших магазинах в долари або євро, то виходить вже дорожче, ніж в європейських супермаркетах, тоді як якість багатьох українських продуктів харчування все ще залишає бажати кращого. Ситуацією активно користуються імпортери — європейська їжа помітно тіснить на магазинних полицях вітчизняну.

Втім, на цінниках це поки не сильно позначається — постачальники воліють заробляти на рекордних націнках, а не на звороті.

Картопляна інфляція

За даними Держстату, лідерами подорожчання за місяць стали овочі. У жовтні вони додали в ціні 4,6%, а за рік — 23,1%.

Хлібобулочні вироби подорожчали на 1,5% за місяць і на 12,7% за рік, молоко — на 2,6% (за рік — на 11,2% ), масло — на 0,9% (за рік — 11,2%). Ціни на яйця в жовтні злетіли майже на 10%, але, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то вони нижче на 21,8%.

Втім, є кілька продуктових позицій, які не дорожчають і навіть трохи подешевшали.

Читайте також: У вівторок долар на міжбанку став коштувати вже дешевше 23,90 грн

Скажімо, ціни на макаронні вироби не ростуть, на соняшникову олію вони за місяць впали на 0,4%, на фрукти — на 0,6%, на цукор — на 2,3%. При цьому, якщо порівнювати з цінниками річної давності, але нинішні все одно вище: на макарони — на 12,2%, на соняшникову олію-на 1,2%. Істотне здешевлення — тільки з фруктів (мінус 6,1% до минулого року).

І це при тому, що гривня за останній рік зміцнилася майже на 15%. Тобто, якщо вірити аргументів продавців, які до недавнього часу стверджували, що, оскільки Україна є великим експортером їжі, то і ціни у нас прив’язані до світового ринку продовольства, продукти у вітчизняних магазинах зараз не повинні дорожчати, а, навпаки, подешевшати хоча б на 10%.

Але, як видно, цього не сталося.

І буквально по кожному продукту знаходяться цілий список цілком об’єктивних причин, що пояснюють, чому ціни не падають.

Наприклад, по овочам вдарив поганий урожай. Зокрема, в цьому році великі проблеми з картоплею. Приватники вирощують все менше картоплі, а спеціалізованих господарств в Україні не так багато, в результаті врожай виявився нижче очікуваного, а якість — гірша. Тому вже з вересня картоплю почав дорожчати — ціни підскочили до 10 гривень за кілограм. З’явилися прогнози, що до весни картопля може коштувати і 20-25 гривень.

Втім, за рахунок імпорту ціни вдалося трохи збити. За останні півтора місяці, за даними East Fruit, оптові цінники просіли на третину — до 7 гривень за кілограм. Але це все одно, мінімум, на 2-3 гривні дорожче, ніж роком раніше. При цьому з Білорусі та Росії (країна-агресор — згідно із Законом України від 20.02.18) до нас вже поставили близько 200 тисяч тонн картоплі.

По молочній продукції головна причина подорожчання — зростання цін на сировину, — розповів співвласник групи компаній «Молочний альянс» (ТМ «Яготинське») Олександр Деркач.

«Наприклад, по Яготинському заводу, який випускає молоко та кисломолочну продукцію. У другому кварталі закуповували молоко за 9,06 гривень, у третьому кварталі — 10,01 гривні за кілограм. Роком раніше ціна становила 8,71 гривень. В структурі собівартості молоко займає 64%», — пояснив він.

Молоко дорожчає через скорочення поголів’я. За даними Держстату, за 9 місяців цього року у великих господарствах молочні стада зменшилися на 6%, у господарствах населення — на 4,5%. Аграрії також говорять про зростання цін на корми, електроенергію та інші складові собівартості молочної сировини.

Пекарі також аргументують нові цінники подорожчали комуналкою і борошном. Ціни на борошно роздувають світові тенденції на зерновому ринку. Експортні ціни на пшеницю, за даними FAO в жовтні зросли на 6%, до 212 доларів за тонну.

Читайте також: Олексій Кущ: «Будь-яка перезавантаження відносин власності – це турбулентний період»

І хоча в цьому році Україна виростила рекордний урожай зернових (близько 74 млн тонн), на ціни в українських магазинах цей факт ніяк не позначиться. Більш того, з-за зміцнення гривні наше зерно стало менш конкурентним на світовому ринку, що не дозволяє падати і цінами на внутрішньому ринку.

Чому міцна гривня не зробила їжу дешевої

За словами голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексія Дорошенка, якби гривня так рекордно не зміцнилася, то ми б побачили ще більше подорожчання всіх продуктів. Адже економічних підстави для обвалу курсу долара немає — це результат виключно піраміди ОВДП (іноземці до нас заводять гроші для покупки держоблігацій з рекордною дохідністю, міняючи для цього долари на гривні).

Всі складові собівартості продукції — сировина, електроенергія, логістика, зарплати персоналу — продовжують дорожчати, — стверджує експерт.

Втім, багато продавців просто не поспішають переписувати цінники.

«Підприємці не можуть спрогнозувати, яким буде курс завтра. Він цілком може обвалитися до 20 гривень, так і злетіти до 40 гривень за долар. Тому нинішнє зміцнення гривні бізнес вважає якоїсь «нагородою за ризики» і просто кладе маржу собі в кишеню. Крім того, у нас практикується маржинальна модель бізнесу — заробляють на високих націнках, а не на звороті. Одна з причин — низький платоспроможний попит. Іншими словами, зниження ціни на 15% не дає такого ж збільшення продажів. Тому вигідніше продавати більш дорогий товар», — пояснив аналітик інституту Grouford Олексій Кущ.

В Україні попит на продукти харчування складно назвати високим. Але він вже більше не падає нижче просто нікуди. По деяким продуктам ми споживаємо набагато менше медичних норм, — говорить Дорошенко.

Їжу люди будуть купувати в будь-якому випадку, чим і користуються продавці.

«Особливо це правило спрацьовує з соціальних групах продуктів — хліб, молоко, овочі, крупи. І саме вони дорожчають швидше за все», — говорить Дорошенко.

Спрацьовує і банальна жадібність. Скажімо, на піку зростання цін на картоплю, багато продавців наценяли на ньому зверху по 300% і штучно розганяли ажіотаж. «Зараз, коли ціни на картоплю просіли, фермери притримують урожай — чекають зростання цін взимку», — говорить керівник аналітичного відділу ринку «Шувар» (Львів) Тетяна Гетьман.

А оскільки державного цінового контролю на продуктовому ринку давно немає, ніщо не заважає торговцям час від часу повторювати «експерименти». У травні такий же грошовий для рітейлу ажіотаж був з цибулею — тоді ціни на нього злетіли до 40 гривень за кілограм.

«Але при цьому деякі імпортні продукти, нехай і повільно, але все ж таки дешевшають. Постачальники чекають 1-1,5 місяця, і, якщо курс продовжує падати, то перераховують цінники. Найбільше це помітно по дорогим продуктам — червоній рибі, ікрі, елітних сирів та іншим. Вони впали в ціні мінімум на 5%, порівняно з минулим роком», — додав Дорошенко.

Враховуючи, що в бюджеті на наступний рік закладено середній курс у 27 гривень за долар, особливої «розпродажу» їжі не буде, тим більше, що бізнес очікує погіршення економічної ситуації в країні, зростання комунальних тарифів та інших не дуже приємних новин.

Дорожче, ніж у Європі

Якщо перерахувати цінники на українську їжу в долари, то подорожчання ще більш суттєве. Скажімо, йогурт, який у минулому році коштував 30 гривень (трохи більше долара) в цьому році в гривнях подорожчав до 34 гривень, а в доларах це вже 1,4 долара. Тобто, подорожчання за рік — 40%.

«Якщо в минулому році ціни на їжу в наших магазинах зрівнялися з європейськими, то в цьому — вже перевищили їх по багатьом позиціям», — говорить голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.

При цьому до якості багатьох наших продуктів все ще багато питань. Не дивно, що українці все частіше везуть продукти з Європи. Зрозуміло, що спеціально за їжею за кордон ніхто не їде, але при нагоді закуповуються запас небідні громадяни. «Завжди привожу з собою з Європи пару пакетів їжі, особливо, якщо їду на машині. Продукти хорошої якості там можна купити набагато дешевше, ніж у нас, і вибір більший. Багато моїх знайомих роблять точно так само», — розповіла «Країні» киянка Аліна.

Така тенденція вже призвела до активізації імпорту. «Зміцнення гривні зробило наш ринок дуже цікавим для постачальників імпортної продукції, вея заробити на ній зараз можна ще більше», — говорить Дорошенко.

За його словами, потік імпорту прискорив витіснення з торгових полиць української продукції. «Коли ми проводили моніторинг роздробу в 2018 році, частка імпортних продуктів становила приблизно 10%. Зараз ця цифра наближається до 15%», — говорить Дорошенко.

За даними Держстату, за 9 місяців цього року імпорт готових продуктів харчування, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зріс на 8,5% (на 1,7 млрд доларів). Продукції тваринництва завезли більше майже на 14%, рослинництва — на 11,3%. За деякими позиціями зростання ще більше. Скажімо, з початку цього року частка імпортних сирів в нашому роздробі зросла з 6% до 30%.

І конкурувати з імпортом нашим компаніям усе складніше. За словами Деркача, в Європі фермери отримують дотації з 13-14 центів на літр молока при його собівартості в 43-44 цента. Плюс — ПДВ на продукти харчування там нижче, ніж у нас (7% проти 20%).

«Якщо раніше імпорт потіснив українську їжу в преміум-сегменті, потім — в середньому, то тепер добрався вже й до економ-сегмента. Міцна гривня цьому лише сприяє, адже в доларах і його вся наша їжа подорожчала, а імпорт в гривні, навпаки, подешевшав», — говорить Кущ.

Така «продуктова експансія» вносить свою лепту в збільшення діру в зовнішньоекономічному балансі. За підсумками 9 місяців Україна експортувала товарів на трохи більше 37 млрд доларів, а імпортувала — на 44,2 млрд.

Але для продуктових цінників імпорт — єдиний порятунок. Адже якби він не зростав так стрімко, їжа в наших магазинах подорожчала б ще більше.

Автор публикации

не в сети 4 месяца

editor news

0
Комментарии: 0Публикации: 12541Регистрация: 04-05-2018

Leave comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *.